Комунікації та інформаційні технології мають надзвичайно важливе значення в житті суспільства. Сьогодення характеризується революційним розвитком інформаційно-комунікаційних технологій, які використовуються на всіх рівнях, у всіх сферах, галузях, територіальних і часових просторах управління.

Персональні комп’ютери для жителів багатьох країн світу стали звичними домашніми апаратами, як, скажімо, телефон або телевізор. Це записник і довідник, бухгалтер і перекладач, домашній учитель і екскурсовод, кінотеатр, та засіб зв’язку.

За допомогою міжнародної інформаційної мережі Internet студент може попрацювати у бібліотеці будь-якого університету світу, надіслати електронного листа своїм рідним чи друзям в іншу країну. Для цього лише потрібно мати персональний комп’ютер.

Поширення комп’ютерних технологій потребує нових технічних рішень. Удосконалюються способи управління комп’ютером. Сьогодні за допомогою пристрою "мишки” подаються необхідні команди комп’ютеру. "Мишкою” можна малювати на екрані дисплея, креслити схеми та графіки, виконувати операції з програмування.

Актуальність теми дослідження. У сучасному розвиненому суспільстві довголіття стає нормою життя, причому основна проблема полягає в якості довголіття. У людини, в міру старіння, змінюється не тільки його стан здоров'я, а й відбувається певна переорієнтація життєвих інтересів, потреб, змінюється соціальний статус у суспільстві, сім'ї. До старості людина набуває цілий ряд захворювань, переважно хронічного перебігу з частими загостреннями, тому особи похилого та старечого віку відчувають підвищену потребу в медичній та соціальній допомозі.

У зв'язку з цим у суспільстві досить актуальною є проблема надання соціальної допомоги, підтримки літнім і інвалідам, яка здійснюється за допомогою соціального обслуговування.

Среди многих видов искусства музыка по праву занимает особое место в воспитании человека. В качестве важнейшего условия гармонического развития личности В.С. Выгодский называл единство формирования эмоциональной и интеллектуальной сфер психики ребенка. Музыкальное воспитание – уникальное средство формирования этого единства, ибо музыка несет в себе не только эмоции, но и огромный мир идей, мыслей, образов.[6,c.8] Давно замечено, что постоянное общение с музыкой пробуждает в человеке острую наблюдательность к голосам и созвучиям природы, прививает умение и потребность ассоциировать различные явления окружающего мира.

« Музыка для ребёнка – это мир радостных переживаний, чтобы открыть перед ним дверь в этот мир, надо развивать у него музыкальные способности. Иначе музыка не выполнит свои воспитательные функции».Ветлугина.

На цей час в Україні в умовах економічної кризи, політичної і нестабільності постає проблема щодо необхідності розробки нових форм утримання та виховання дітей, які перебувають у особливо складних умовах. Перш за все це стосується дітей – сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

В останні десять років кількість дітей – сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування значно зросла. Сьогодні за офіційною статистикою в Україні загальна кількість таких дітей складає більше 100 000 осіб. Переважна більшість цих дітей влаштовані в інтернатні заклади. Вихованці такої форми виховання відрізняються від дітей, які виховуються в сім’ях, станом здоров’я, розвитком інтелекту й особистості в цілому.

Питання соціального захисту дітей – сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, хвилює багатьох як вітчизняних, так і зарубіжних вчених. В цьому напрямку працюють відомі науковці Г.М.Бевз, А.Й.Капська, С. Мещерякова, І.В.Пєша , І.М.Трубавіна, Н.М.Комарова та інші.

В літературі висвітлено проблеми соціалізації та формування особистості в умовах інтернатних закладів. Цим питанням займалися вчені – психологи на чолі з Р.Б.Брахманом, представлено результати обстеження прийомних сімей, що дозволяє зробити певні висновки щодо особливості впровадження цієї форми соціальної підтримки (І.В.Пеша «Соціальне становлення дітей в дитячих будинках сімейного типу»). Але, слід зазначити, що така форма соціальної адаптації дітей, позбавлених батьківського піклування, як прийомна сім’я, в сучасній літературі описана недостатньо, висвітлено лише загальні напрямки роботи з прийомними сім’ями.

В соответствии с изменениями в экономическом и социальном развитии страны существенно меняется и политика в области оплаты труда, социальной поддержки и защиты работников. Многие функции государства по реализации этой политики возложены непосредственно на предприятия, которые самостоятельно устанавливают формы, системы и размеры оплаты труда, материального стимулирования его результатов.

Понятие «заработная плата» наполнилось новым содержанием и охватывает все виды заработков (а также различных видов премии, доплат, надбавок и социальных льгот), начисленных в денежных и натуральных формах (независимо от источников финансирования), включая денежные суммы, начисленные работникам в соответствии с законодательством за не отработанное время (ежегодный отпуск, праздничные дни и тому подобное).

Рыночные отношения вызвали к жизни новые источники получения денежных доходов в виде сумм, начисленных к выплате по акциям и вкладов членов трудового коллектива в имущество предприятия (дивиденды, проценты). Таким образом, трудовые доходы каждого работника определяются его личным вкладом, с учетом конечных результатов работы предприятия, регулируется налогами и максимальными размерами не ограничиваются. Минимальный размер оплаты труда работников всех организационно-правовых форм устанавливаются законодательством.