Главная Контакты В избранное
  • ВВЕДЕНИЕ

    Актуальностьданного исследования объясняется тем, что в настоящее время, когда во всех отраслях промышленности и культуры решаются трудные задачи всемирного повышения качества работы, возрастает ответственность школьных учреждений за уровень воспитания и обучения подрастающего поколения. Таким образом, преодоление и предупреждение неуспеваемости школьников одна из самых необходимых задач педагогики. Опыт передовых учителей показывает реальную возможность достижения высокой успеваемости большого количества учащихся.

    Значение школьного периода жизни человека трудно переоценить. От того, как он складывается — успешно или же неуспешно, зависит многое в жизни человека, в том числе многие личностные качества, которые формируются под влиянием и в результате тех или иных особенностей школьного периода жизни человека.

    Среди многих видов искусства музыка по праву занимает особое место в воспитании человека. В качестве важнейшего условия гармонического развития личности В.С. Выгодский называл единство формирования эмоциональной и интеллектуальной сфер психики ребенка. Музыкальное воспитание – уникальное средство формирования этого единства, ибо музыка несет в себе не только эмоции, но и огромный мир идей, мыслей, образов.[6,c.8] Давно замечено, что постоянное общение с музыкой пробуждает в человеке острую наблюдательность к голосам и созвучиям природы, прививает умение и потребность ассоциировать различные явления окружающего мира.

    « Музыка для ребёнка – это мир радостных переживаний, чтобы открыть перед ним дверь в этот мир, надо развивать у него музыкальные способности. Иначе музыка не выполнит свои воспитательные функции».Ветлугина.

    На цей час в Україні в умовах економічної кризи, політичної і нестабільності постає проблема щодо необхідності розробки нових форм утримання та виховання дітей, які перебувають у особливо складних умовах. Перш за все це стосується дітей – сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

    В останні десять років кількість дітей – сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування значно зросла. Сьогодні за офіційною статистикою в Україні загальна кількість таких дітей складає більше 100 000 осіб. Переважна більшість цих дітей влаштовані в інтернатні заклади. Вихованці такої форми виховання відрізняються від дітей, які виховуються в сім’ях, станом здоров’я, розвитком інтелекту й особистості в цілому.

    Питання соціального захисту дітей – сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, хвилює багатьох як вітчизняних, так і зарубіжних вчених. В цьому напрямку працюють відомі науковці Г.М.Бевз, А.Й.Капська, С. Мещерякова, І.В.Пєша , І.М.Трубавіна, Н.М.Комарова та інші.

    В літературі висвітлено проблеми соціалізації та формування особистості в умовах інтернатних закладів. Цим питанням займалися вчені – психологи на чолі з Р.Б.Брахманом, представлено результати обстеження прийомних сімей, що дозволяє зробити певні висновки щодо особливості впровадження цієї форми соціальної підтримки (І.В.Пеша «Соціальне становлення дітей в дитячих будинках сімейного типу»). Але, слід зазначити, що така форма соціальної адаптації дітей, позбавлених батьківського піклування, як прийомна сім’я, в сучасній літературі описана недостатньо, висвітлено лише загальні напрямки роботи з прийомними сім’ями.

    Целевая группа: дети попавшие в трудную

    жизненную ситуацию, родители,

    специалисты социальных учреждений

    студенты-волонтеры БфБГУ