Лабораторна робота № 2 «Загальні принципи створення текстових документів в Microsoft Word. Форматування тексту. Використання стилів форматування. Створення змісту".

 Скачать:  Laboratorna_robota__2.zip [418,16 Kb] (cкачиваний: 69)

Лабораторна робота № 2

«Загальні принципи створення текстових документів в Microsoft Word. Форматування тексту. Використання стилів форматування.

Створення змісту".

Мета роботи: навчитися працювати з документом Microsoft Word, а саме створення текстових документів, форматування тексту, створення змісту

1. Загальні відомості

1.1. Інтерфейс програми Microsoft Word

Вікно програми (рис. 1.1) має стандартну для програм Windows будову. У рядку назви виводиться назва відкритого документа та назва програми.

Меню програми складається з таких пунктів:

● Файл — робота з файлами (документами) програми;

● Правка — містить команди для внесення змін у документ;

● Вид — задає зовнішній вигляд документа і вікна програми;

● Вставка — вставка в документ об'єктів, розбиття документа на розділи

тощо;

● Формат — команди з форматування документа;

● Сервис— містить команди з настроювання програми, сервісні команди;

● Таблица — команди зі створення, форматування, оброблення таблиць;

● Окно — робота з вікнами документа;

● Справка — отримання довідок щодо роботи програми.

Рис. 1.1. Інтерфейс текстового процесора Microsoft Word

Найчастіше вживані команди програми продубльовані кнопками на панелях інструментів. Основні кнопки розміщені на панелях Стандартная і Форматирование. Крім цих панелей, Word має й інши (всього - 20), їх відображення задається командою Вид/Панели инструментов. Панелі інструментів можна розміщувати біля будь-якого краю вікна програми.

Під панелями інструментів розміщується робоче поле, обмежене зверху і зліва лінійками. Лінійки показують положення курсору на сторінці, поля сторінки. Крім того, за допомогою бігунків, що містяться на горизонтальній лінійці, можна задавати відступи тексту, відступ першого рядка абзацу.

На горизонтальній смузі прокручування розміщено кнопки, що задають вигляд документа (рис. 1.2). Вони дублюють команди меню Вид (Обычный режим, Web-документ, Разметка страницы, Структура, Режим чтения).

Внизу вікна програми міститься службова смуга (рис. 1.3), її елементи мають таке призначення:

● Стр. (номер) — номер поточної сторінки відповідно до схеми логічної нумерації;

● Разд (номер) — номер розділу поточної сторінки;

● Номер/номер — номер поточної сторінки й загальна кількість сторінок документа, ґрунтуючись на дійсному або фізичному лічильнику;

● На (см) — відстань по вертикалі від курсору до верхнього краю аркуша;

● Ст (кількість) — кількість рядків від курсору до верхнього краю сторінки;

Рис. 1.2. Горизонтальна смуга прокручування

Рис. 1.3. Службова смуга та її елементи

Кол (кількість) — кількість символів від лівого поля до курсору.

Ураховуються пробіли й символи табуляції;

● ЗАП — індикатор режиму запису макросу. Подвійне клацання індикатора вмикає або вимикає запис макросу. Яскраві літери свідчать про ввімкнення режиму, бляклі — про вимкнення;

● ИСПР — індикатор режиму запису виправлень. Подвійне клацання індикатора вмикає або вимикає цей режим;

● ВДЛ — індикатор режиму виділення. При ввімкненому режимі виділення натискання на клавіші переміщення курсору приводить до виділення фрагмента. Індикатор режиму виділення вмикається клавішею F8, вимикається клавішею Esc або клацанням миші індикатора. Подвійне клацання індикатора вмикає/вимикає цей режим;

● ЗАМ — індикатор режиму заміни. Якщо режим заміни символів активний, то символ, що вводиться з клавіатури, замінюєсимвол, розташованийна місці курсору. Режим заміни вмикається/вимикається подвійним клацанням індикатора або клавішею Insert;

● індикатор мови — висвічує підказку про використовувану мову;

● орфографія — у процесі перевірки правопису на значку відображається перо, що пересувається по книзі. У рядку стану можуть відображатися:

● індикатор режиму фонового збереження. При збереженні документа у фоновому режимі з'являється пульсуючий значок диска;

● індикатор режиму фонового друкування. Під час друкування документа відображається значок принтера. Число поряд зі значком принтера показує номер сторінки, що друкується.

У Word 2003 з'явився новий режим перегляду — Эскизы (Вид/ Эскизы). У цьому режимі в лівій частині вікна відображуються мініатюри сторінок документа, це спрощує перегляд і навігацію по документу.

1.2. Настроювання параметрів роботи програми

Однією з умов популярності редактора Microsoft Office Word серед широкого кола користувачів є гнучка система настроювань програми. Основні настроювання програми зосереджені в діалоговому вікні Параметры (рис. 1.4), що відкривається командою Сервис/ Параметры...

Рис. 1.4. Діалогове вікно Параметры системи настроювань програми Word

Настроювання в цьому вікні розділені на групи:

● вид — за допомогою команд цієї вкладки можна настроїти параметри, що керують відображенням документа на екрані;

● общие — загальні параметри настроювання програми;

● правка — містить групу параметрів, що відповідають за функціонування програми при вирізанні та вставлянні;

● печать — параметри друкування документів;

● сохранение — призначене для визначення режимів збереження та автозбереження;

● безопасность — на цій вкладці зібрано настроювання, що відповідають за безпеку під час роботи з документами Word;

● правописание — встановлюються параметри автоматичної перевірки орфографії та граматики;

● исправления — дає змогу настроїти кольори маркерів тексту, в який було внесено зміни;

● пользователь — на цій вкладці задається інформація про користувача.

Ця інформація відображується у властивостях новостворюваних документів;

● совместимость — установлюються параметри сумісності з попередніми версіями програми;

● расположение — встановлюється розміщення файлів програми (документів, малюнків, шаблонів користувача та ін.).

Ще один потужний інструмент настроювання програми — діалогове вікно Настройка (рис. 1.5). Діалогове вікно використовують для настроювання меню та панелей інструментів програми. Фактично це вікно дає можливість будувати інтерфейс користувача програми на свій смак.

Рис. 1.5. Діалогове вікно настроювання програм Настройка

Це вікно має три вкладки:

● Панели инструментов - містить список усіх доступних панелей інструментів програми. Командами цієї вкладки можна встановлювати відображення панелей інструментів у вікні програми, а також створювати,

перейменовувати, видаляти панелі інструментів;

● Команды — містить список усіх доступних команд програми. Оскільки

їх багато, вони розбиті на категорії. Користувач має змогу розміщувати

необхідні йому команди на власних панелях інструментів або змінювати

стандартні (табл. 1.1);

● Параметры — містить параметри, що керують відображенням елементів

інтерфейсу програми.

Таблица 1.1

Розміщення кнопок на панелі інструментів

● для всіх кнопок установити відображення основним стилем (за потреби

встановити привабливий, на ваш розсуд, значок для кнопки);

● кнопки за категоріями розбити на групи;

● прикріпити панель до правого краю вікна програми.

4. Після завершення роботи закрити програму.

1.3. Керування документами

Для роботи з документами користувач має у своєму розпорядженні такі засоби, як програми Мой компьютер, Проводник, а також діалогові вікна керування документами програми. В усіх програмах пакета Microsoft Office System більшість команд керування документами зосереджено в меню Файл.

Крім команд цього меню застосовують кілька способів прискореноговідкривання, перегляду і пошуку документів, частина з яких пропонується в головному меню Windows.

Текст можна вводити відразу після запускання програми. До першого збереження набір тексту здійснюється у вікні документа з іменем Документ 1.

При збереженні (Файл \ Сохранить как...) користувач задає ім'я документа, папку, де він зберігатиметься, і тип документа (рис. 1.6).

1.4. Оброблення тексту

Документа, як правило, створюються за два етапи:

● редагування тексту (введення і виправлення);

● форматування.

1.4.1. Розмітка сторінки

Якщо відомо, який вигляд матиме оформлений документ, то перед початком роботи потрібно задати розмір аркуша, орієнтацію сторінок, поля та інші параметри. Це спростить оброблення документа і прискорить його форматування.

Параметри сторінки можуть бути змінені на будь-якому етапі підготовки документа. Крім того, набір параметрів може стосуватися як усього документа, так і його частини.

Параметри сторінки встановлюються в діалоговому вікні (рис. 9.7) команди Файл\Параметры страницы. На вкладці Размер бумаги встановлюється розмір аркуша і його орієнтація, на вкладці Поля - розміри полів.

1.4.2. Введення тексту

Позиція введення тексту позначається курсором введення. При введенні чергового символу курсор зміщується вправо, показуючи на нову позицію введення. Word автоматично верстає рядки в процесї набору тексту, тобто автоматично переносить на початок нового рядка слова, що виступають за праве поле. Не слід натискати клавішу Enter у кінці кожного рядка, її використовують тільки для створення нового абзацу.

.

1.4.3. Редагування тексту

В процесі набору тексту на клавіатурі можливі помилки. Може бути

пропущена кома, неправильно написане слово або невдало сформульоване

речення. Крім цього, у процесі підготовки документа може виникнути необхідність вставити, видалити або перемістити в інше місце фрагмент тексту чи малюнок.

У процесі набору тексту помилки можна виправляти, використовуючи

клавішу Backspase або Delete, але на практиці їх найчастіше виявляють у

процесі редагування або під час читання надрукованого документа.

1.4.4. Переміщення по документу

Переміщення по документу здійснюється за допомогою миші або клавіатури.

При використанні миші для переміщення курсору в потрібну позицію потрібно встановити в цю позицію вказівку і натиснути ліву кнопку миші. У межах документа переміщення виконується не тільки від абзацу до абзацу, а й по сторінках. Для цього можна скористатися вертикальною смугою прокручування (при перетягуванні бігунка смуги прокручування є можливість стежити за сторінками). При використанні клавіатури (таблиця 1.2) для переміщення по документу можна використовувати стрілки переміщення курсору, а також комбінації клавіш:

Таблиця 1.2

Призначення комбінацій клавіш

Після розміщення курсору введення в тому фрагменті тексту, що потребує виправлення, можна приступати до редагування. Зазамовчуванням у Word встановлено режим Вставки: у міру вставлення нових символів текст справа від курсору зміщується вправо. Для заміни старого тексту новим (вводити символи поверх існую-чих) слід установити режим Замены, виконавши подвійне клацан-ня на індикаторі ЗАМ у службовій смузі. Для поновлення режиму вставки потрібно двічі клацнути на цьому самому індикаторі.

1.4.5. Виділення тексту

Працюючи з текстовим редактором, слід дотримуватися такого правила: перед переміщенням, формату- ванням, видаленням текст або графічне зображення потрібно виділити. Фрагмент вважають виділеним, якщо він зображений інверсно.

Виділити частину документа можна за допомогою миші, переміщуючи вказівку при натиснутій лівій кнопці маніпулятора, або клавіатури, використовуючи клавіші керування курсором або комбінації клавіш переміщення з клавішею Shift. Виділення здійснюється як у прямому, так і в зворотному напрямку.

Фрагмент залишається виділеним, поки користувач не почне вводити новий текст або не виділить інший фрагмент. Маркування також знімається при виконанні клацання за межами виділеного фрагмента. Кількома клацаннями миші можна виділяти слова або абзаци: для виділення слова потрібно двічі клацнути на ньому мишею, потрійне клацання виділяє поточний абзац.

Щоб виділити великі фрагменти тексту, зручніше використовувати смугу виділення, розміщену у лівій частині вікна редактора: вказівка миші в цій зоні набирає вигляду стрілки, направленої праворуч вгору. Клацання виділяє рядок, подвійне клацання — абзац, потрійне — весь текст. Увесь текст можна також виділити при натисканні в смузі виділення при натиснутій клавіші Ctrl, команда Правка/Выделить все, або комбінації клавіш: Ctrl+A, Ctrl+5 (на цифровому блоці).

Виділений фрагмент можна видалити, перемістити, скопіювати. Без цих операцій неможливо обробляти великі за обсягом документи. Якщо в процесі редагування або форматування виникла помилка, то операцію можна відмінити. У Word реєструються всі операції редагування і форматування, відмінені зміни також можуть бути відновленими. Щоб операції виконують кнопками Отменить і Вернуть .

1.4.6. Перевірка орфографії

Перед форматуванням документа слід перевірити набраний текст. Для запускання перевірки правопису Word слід скористатися командою Сервис/Правописание (клавиша F7). Ця команда відкриває діалогове вікно, за допомогою якого перевіряють орфографію (рис. 1.8). Редактор Word має у своему розпорядженні потужні засоби перевірки документів, що дають змогу знайти і виправити друкарські та орфографічні помилки. Крім того, Word дає можливість користуватись іншими програмами, що виконують ці функції.

Перевірки орфографії

ЗМІСТ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ

ЗАВДАННЯ 1: Виконати первинні налаштування текстового процесора Microsoft Word. Створити текст формату А4. Орієнтація - книжна. Інші налаштування приведені далі:

Виконання:

1. Запустите текстовий процесор командою Пуск → Программы

→Microsoft Word

2. Дайте команду для створення нового документу : Файл →Создать.

3. Клацніть на посиланні Новый документ в Области задач, яка відкрилася в режимі Создание документа.

4. Відкрийте діалогове вікно Параметры страницы (Файл → Параметры страницы).

5. На вкладці Размер бумаги виберіть в списку, що розкривається, Размер бумаги пункт А4 210x297 мм (цей формат прийнятий в Україні як стандартне). При використанні нестандартного формату вибирають пункт Іншій і за допомогою кнопок лічильників Ширина та Высота задають його параметри.

6. На вкладці Поля задайте орієнтацію паперу (Книжная або Альбомная).

На цій же вкладці задайте розміри полів : Верхнее — 15 мм, Нижнее — 20 мм, Левое — 25 мм, Правое — 15 мм. На вкладці Источник бумаги задайте для нижнього поля інтервал від краю до колонтитулу 12 мм (у нижньому колонтитулі розміщуватиметься номер друкарської сторінки).

7. Встановити наступний шрифт Формат→Шрифт→ Times New Roman (тип шрифту в полі Шрифт діалогового вікна Шрифт)→14 (розмір шрифту 14 пт). Можна також скористатися кнопками Шрифт і Выбрать размер шрифта стандартної панелі інструментів.

8. Встановити параметри абзацу в діалоговому вікні Формат→Абзац:

Выравнивание - По ширине; Уровень - Основной текст; Отступ: слева – 0 см, справа - 0 см; Первая строка - на 1 см; Интервал: перед - 0 пт, после - 0 пт, междустрочный - одинарный.

9. Якщо передбачається двосторонній друк (парні сторінки друкуються на зворотній стороні непарних сторінок), виберіть на вкладці Поля пункт Зеркальные поля в списку Несколько страниц. Відновите звичайне налаштування. Перевірте, як діє налаштування друку двох сторінок на одному листі. Виберіть в списку Несколько страниц пункт 2 страницы на листе. На панелі Образец розглянете результат налаштування. Встановите "альбомну" орієнтацію сторінок. Оціните результат налаштування. Відновите "книжкову" орієнтацію і друк однієї сторінки на листі.

10. Створіть нижній колонтитул для розміщення номера друкарської сторінки. Дайте команду Вид → Колонтитулы - відкриється панель інструментів Колонтитулы. Користуючись кнопкою Верхний/нижний колонтитулы колонтитули, створіть область нижнього колонтитулу. Вставте в неї номер сторінки клацанням на кнопці Номер страницы на панелі інструментів Колонтитулы. Відцентруйте номер сторінки клацанням на кнопці По центру на панелі інструментів Форматирование. Закрийте панель

Колонтитулы. Переконаєтеся в тому, що в документі з'явилися нижні колонтитули з номерами сторінок. Прямої команди для видалення колонтитулів немає. Щоб видалити колонтитули по усьому документу, потрібно очистити область колонтитулу на одній із сторінок. Колонтитул, позбавлений вмісту, віддаляється автоматично. Для видалення утримуваного колонтитулу відкрийте панель Колонтитулы (Вид → Колонтитулы), перемкнетеся на верхній або нижній колонтитул (по ситуації) кнопкою Верхній/нижній колонтитули, виділите елемент вмісту і натисніть клавішу DELETE.

11. Закрийте панель інструментів Колонтитулы. Збережете документ командою Сохранить как, давши йому ім'я (наприклад, прізвище_назва групи і так далі) і використавши для збереження теку, розташовану на диску R :).

12. Створіть текстовий документ наступного змісту :

13. Відкрийте меню налаштування панелей управління (Вид → Панели

управления) і переконаєтеся в тому, що включено відображення тільки двох панелей : Стандартная і Форматирование.

14. Як режим відображення документу виберіть Режим разметки. Для цього використовуйте відповідну кнопку в лівому нижньому кутку вікна документу або команду Вид → Разметка страницы.

15. Якщо шрифт на екрані виглядає занадто дрібним, настройте масштаб відображення командою Вид → Масштаб. Можна також використовувати список, що розкривається, Масштаб на панелі інструментів Стандартная. Якщо бажаного масштабу немає в списку (наприклад, 90%), введіть потрібне значення безпосередньо в поле списку і натисніть клавішу ENTER. Для ефективного використання площі вікна документу при достатньому дозволі екрану можна використовувати пункти По ширине страницы або По ширине текста.

16. Як одиниця виміру для налаштування параметрів документу виберіть міліметри (Сервис → Параметры → Общие → Единицы измерения).

17. Настройте список швидкого відкриття документів. Після запуску програми в меню Файл можна знайти список з декількох документів, що відкривалися в текстовому процесорі останнім часом. Це зручно для видкого відкриття потрібного документу. Кількість документів, що ідображуються в цьому списку, задайте лічильником Сервис → Параметры → Общие → Помнить список из ... файлов.

18. Відключите заміну виділеного фрагмента при правці тексту, скинувши прапорець Сервис → Параметры → Правка → Заменять выделенный фрагмент. Це дещо знижує продуктивність праці при редагуванні тексту, але страхує початківців від небажаних помилок. З набором досвіду практичної роботи цей прапорець можна встановити знову.

19. Включите контекстно-чутливе перемикання розкладки клавіатури (Сервис → Параметры → Правка → Автоматическая смена клавиатуры). Ця функція зручна при редагуванні тексту. При приміщенні курсору в англійський текст автоматично включається англомовна розкладка, а при приміщенні його в текст російською мовою - російськомовна.

20. Забороните "швидке" збереження файлів, скинувши прапорець Сервис → Параметры → Сохранение → Разрешить быстрое сохранение. При "швидкому" збереженні зберігається не сам файл, а тільки його зміни в порівнянні з попередньою збереженою версією. Це дійсно скорочує час операції збереження, але уповільнює інші операції з документами. При цьому також помітно зростають розміри підсумкового файлу.

21. Настройте функцію автозбереження за допомогою лічильника Сервис → Параметры →Сохранение → Автосохранение каждые... минут. Майте на увазі наступні обставини:

● при автозбереженні дані записуються в спеціальний файл, який в аварійних ситуаціях може бути використаний для відновлення незбережених даних, але тільки одноразово;

● функція автозбереження не відміняє необхідності періодично під час роботи і після її завершення зберігати файл прямими командами Сохранить или Сохранить как.

22. Тимчасово відключите засоби перевірки правопису. На вкладці Сервис → Параметры → Правописание скиньте прапорці Автоматически проверять орфографию и Автоматически проверять грамматику. На ранніх етапах роботи з документом потрібно зосередитися на його утриманні, а засоби перевірки правопису можуть відволікати від цього. Завершуючи роботу над документом, необхідно знову підключити і використовувати ці засоби.

23. Тимчасово відключите функцію автозаміни при введенні скиданням прапорця Сервис → Параметры автозамены → Автозамена → Заменять при вводе.

24. Включите автоматичну заміну "прямих" лапок парними: Сервис →

Параметры автозамены → Автоформат при вводе → Заменять при вводе «прямые» кавычки парными. У російсько- і україномовних текстах прямі лапки не застосовуються. Для підготовки англомовних текстів і лістингів програм відключите цю функцію.

25. Відключите автоматичне розставляння перенесень. У абсолютній більшості випадків на ранніх етапах роботи з документами вона не потрібна. Для Web документів, для документів, поширюваних у форматі текстового процесора, і для документів, що передаються на наступну обробку, розставляння перенесень не лише даремне, але і шкідливе. Для документів, які остаточно форматуються і роздруковуються в одній робочій групі, розставляння перенесень може бути корисним, але і в цьому випадку її застосовують тільки на завершальних етапах форматування і при цьому дуже ретельно перевіряють відповідність перенесень, розставлених автоматично, нормам і правилам російської або української мови.

Розставляння перенесень відключають скиданням прапорця Сервис →

Язык → Расстановка переносов → Автоматическая расстановка переносов.

26. Включите запит на підтвердження зміни шаблону «Обычный»: Сервис → Параметры → Сохранение → Запрос на сохранение шаблона Normal.dot.

Шаблон «Обычный» є першоосновою для усіх інших шаблонів (вони створюються на його базі і наслідують його властивості). При звичайній роботі з програмою необхідність його зміни не виникає (якщо потрібно щось змінити в цьому шаблоні, досить створити його копію під іншим ім'ям і працювати з нею). Включенням цього прапорця попереджаються випадкові внесення змін до шаблону з боку користувача, а також спроби макровірусів зберегти свій код в цьому шаблоні (для подальшого розмноження в документах, що створюються на його основі).

27. Створити три стилі за допомогою кнопки Создать стиль в області завдань (команда Стили и форматирование в меню Формат), до яких пред'являються наступні вимоги, :

● Стиль_1: розмір шрифту - 14 пт, шрифт - Arial, полужирный,

міжрядковий інтервал - одинарный, вирівнювання - по центру; колір виділеного тексту _ жовтий.

● Стиль_2: розмір шрифту - 11 пт, шрифт - Times New Roman, обычный, міжрядковий інтервал -1,5 пт, вирівнювання - по ширине. колір тексту _ червоний30.

Оформити текст таким чином: до заголовків застосувати Стиль_1, до іншого тексту - Стиль_2. Для цього необхідно виділити необхідний фрагмент тексту, а потім застосувати команду Стили и форматирование в меню Формат, або скористатися кнопкою вибору стилів панелі інструментів Форматирование.

ЗАВДАННЯ 2.

Третій стиль Меню Файл → Стили и форматирование → кнопка Создать стиль. У діалоговому вікні Создание стиля:

● у полі Имя -Стиль_2;

● у полі Форматирование - шрифт Arial, 14 пт, Колір шрифту - зелений;

● натиснути кнопку Формат - вибрати пункт Абзац - Выравнивание - по левому краюе; Отступ: слева - 0 см, справа - 0 см; Интервал: перед - 0 пт, после - 0 пт; первая строка - 1 см; Междустрочный - 2 см; Шрифт - двойное зачеркивание; Интервал шрифту - уплотненный.

Третій стиль застосувати до всього тексту.

Форматування тексту

Форматування тексту здійснюється засобами меню Формат або панелі Форматирование. Основні прийоми форматування включають:

● вибір і зміна гарнітури шрифту;

● управління розміром шрифту;

● управління зображенням і кольором шрифту;

● управління методом вирівнювання;

● створення маркірованих і нумерованих списків (у тому числі багаторівневих);

● управління параметрами абзацу.

1.1.1. Налаштування шрифту.

При виборі гарнітури шрифту слід мати на увазі наступні обставини:

● вибір гарнітури шрифту діє на виділений текстовий фрагмент. Якщо жоден фрагмент не виділений, він діє на увесь текст, що вводиться, до чергової зміни гарнітури;

● починаючи з версії Microsoft Word 97, текстові процесори Word орієнтовані на роботу з багатомовними шрифтовими наборами (UNICODE). .

Налаштування шрифту виконують в діалоговому вікні м. У Microsoft Word це діалогове вікно має три вкладки: Шрифт, Интервал и Анимация.

На вкладці Шрифт вибирають:

● гарнітуру шрифту;

● його розмір (вимірюється в поліграфічних пунктах);

● варіант зображення;

● колір символів;

● наявність підкреслення;

● характер видозміни.

При виборі гарнітури шрифту слід мати на увазі, що існує дві категорії шрифтів : із засечками та без засечек (рубані). Характерними представниками першої категорії є шрифти сімейства Times, а другої категорії - шрифти сімейства Arial.

Шрифти, що мають зарубки, легше читаються у великих текстових блоках - їх рекомендується застосовувати для оформлення основного тексту.

Шрифти, що не мають зарубок, рекомендується використовувати для заголовків в технічних текстах, а також для оформлення додаткових матеріалів (врізань, приміток і іншого). Більшість гарнітур шрифтів є пропорційними. Це означає, що і ширина окремих символів, і відстань між сусідніми символами не є постійними величинами і динамічно міняються так, щоб сполучення символів було найбільш сприятливим для читання.

Особливу групу представляють так звані моноширинні шрифти. У них кожен символ разом з інтервалами, що облямовують його, має строго певну ширину. Такі шрифти застосовують в тих випадках, коли потрібно імітувати шрифт машинки, що пише, а також при введенні текстів, що представляють лістинги програм. Характерними представниками таких шрифтів є шрифти сімейства Courier.

При виборі розміру шрифту керуються призначенням документу, а також вертикальним розміром друкарського листа. Для документів, що мають формат типової книжкової сторінки, зазвичай застосовують шрифт розміром 10 пунктів. Для документів, підготовлюваних для друку на стандартних листах формату А4 (210x297 мм), вибирають розмір 12 пунктів. При підготовці документів, призначених для передачі засобами факсимільного зв'язку, застосовують збільшений розмір - 14 пунктів і більше (факсимільні документи часто відтворюються із спотвореннями, і збільшений розмір шрифту покращує зручність їх читання).

З інших, не розглянутих тут засобів управління шрифтами потрібно відмітити управління інтервалом між символами і можливість використання ефектів анімації. Інтервал задається шляхом вибору одного з трьох значень (Обычный, Разреженный, Уплотненный) на вкладці Формат → Шрифт → Интервал.

1.1.2. Налаштування методу вирівнювання.

Усі останні версії текстового процесора Microsoft Word підтримують

чотири типи вирівнювання :

● по лівому краю;

● по центру;

● по правому краю;

● по ширині.

Вибір методу виконують відповідними кнопками панелі інструментів Форматирование або із списку, що розкривається, Формат → Абзац → Отступы и интервалы → Выравнивание. Обраний метод діє на поточний і наступні абзаци, що вводяться. Вибір методу вирівнювання визначається призначенням документу. Так, наприклад, для Web-страниц немає сенсу виконувати вирівнювання по ширині, оскільки все одно невідома ширина вікна браузеру, в якому документ буде видимим, проте вирівнювання по центру використовувати можна.

Для документів, що передаються на наступну обробку, усі методи вирівнювання, окрім тривіального вирівнювання по лівому краю, є зайвими.

Для друкарських документів українською мовою рекомендується в основному тексті використовувати вирівнювання по ширині з одночасним включенням функції перенесення, а для документів англійською мовою основний метод вирівнювання - по лівому полю.

1.1.3. Налаштування параметрів абзацу.

Окрім режиму вирівнювання настроюються наступні параметри абзацу :

● величина відступу ліворуч (від лівого поля);

● величина відступу справа (від правого поля);

● величина відступу першого рядка абзацу («червоний рядок»);

● величина інтервалу (відбиття між абзацами) перед абзацом і після нього.

Для друкарських документів величину відступу для основного тексту, як правило, не задають (необхідне положення тексту визначається шириною полів), але її задають для додаткових матеріалів і заголовків, якщо вони не вирівнюються по центру. В той же час, для Web-сторінок величина відступу для абзаців має велике значення. Це один з дуже небагатьох параметрів форматування, що допускаються для Web-документів, тому його використовують дуже широко.

Роль відбиття між абзацами, як і роль відступу першого рядка абзацу, полягає в тому, щоб візуально виділити абзаци. При цьому слід пам'ятати, що ці засоби несумісні. Тобто, застосовуючи відступ першого рядка абзацу, не слідує застосовувати відбиття між абзацами, і навпаки. Комбінація цих стилів допускається тільки для маркірованих і нумерованих списків (основний текст оформляється з відступом першого рядка, а списки - без нього, але з відбиттям між абзацами).

Звичайна практика призначення формату полягає в тому, що для документів простої структури (художніх) використовують відступ першого рядка, а для документів складної структури (технічних) і документів англійською мовою використовують відбиття між абзацами. Проміжне положення займають документи, що відносяться до природничонаукових і гуманітарних дисциплін, - при їх підготовці окрім точки зору автора керуються практикою, що склалася, і сталими традиціями.

У Web-документах застосовують тільки відбиття між абзацами. Відступ першого рядка в них зазвичай не використовують у зв'язку з підвищеними труднощами його створення.

1.1.4. Маркіровані і нумеровані списки.

Спеціальне оформлення маркірованих і нумерованих списків застосовують в службових документах і особливо в Web-документах. Для створення нумерованих і маркірованих списків треба спочатку виконати налаштування, потім вхід в список і, нарешті, вихід з нього. Налаштування виконують в діалоговому вікні Список, що відкривається командою Формат → Список. Це вікно має чотири вкладки: Маркированный список, Нумерованный список, Многоуровневый список и Список стилей (рис. 1.1). Як елементи управління тут представлені зразки оформлення списків. Для вибору потрібного досить клацнути на обраному зразку.

Вхід до списоку може здійснюватися автоматично або по команді. Щоб автоматично створити маркірований список, досить почати запис рядка з введення символу «*». Після закінчення рядка і натисненні клавіші ENTER символ «*» автоматично перетвориться в маркер, а на наступному рядку маркер буде встановлений автоматично. Для автоматичного створення нумерованого списку досить почати рядок з цифри, після якої стоять точка і пропуск, наприклад «1. », «2. » і т. д. Цей метод дозволяє почати нумерацію з будь-якого пункту (не обов'язково з одиниці).

Для створення списку по команді служать кнопки Нумерация та Маркеры, представлені на панелі Форматирование. Як маркірований, так і нумерований список легко перетворити на багаторівневий. Для переходу на нові (чи повернення на попередні рівні) служать кнопки Увеличить отступ и

Уменьшить отступ на панелі Форматирование.

Для списків з дуже глибоким вкладенням рівнів (більше трьох) можна настроїти стиль оформлення кожного з рівнів. Для цього служить командна кнопка Изменить на вкладці Многоуровневый діалогового вікна Список (Формат → Список).

Вкладка Список стилей також призначена для оформлення багаторівневих списків. Вона дозволяє вибрати або визначити для кожного рівня списку особливий стиль.

Характерною особливістю процесора Microsoft Word, пов'язаною з його орієнтацією на створення Web -документов, є можливість використання графічних маркерів. Для вибору такого маркера на вкладці Маркированный діалогового вікна Список (Формат → Список) виберіть один із зразків списку і клацніть на кнопці Изменить. Відкриється діалогове вікно Изменение маркированного списка, в якому потрібно клацнути на кнопці Рисунок. Ця кнопка відкриває діалогове вікно Рисованный маркер, в якому можна вибрати відповідне зображення.

Для завершення маркірованого або нумерованого списку і виходу з режиму його створення вистачає після закінчення введення останнього рядка двічі натиснути клавішу ENTER.

1.1.5. Стильове форматування.

Стилем називають групу параметрів, що має ім'я. Стиль форматування може містити багато різних параметрів абзаців і символів, він зберігається разом з документом. Для форматування тексту можна використовувати стилі двох видів :

● стиль абзацу — задає зовнішній вигляд абзацу;

● стиль символу — задає зовнішній вигляд символів.

Стильове форматування робить підготовку документів простішою: користувач оперує готовими стилями, що економить година і уніфікує оформлення документів організації. Стильове форматування здійснюють за допомогою кнопки Стиль панелі інструментів а також за допомогою команди Формат/Стилі і форматування.

1.1.6. Створення змісту з використанням рівнів структури

Для створення змісту необхідно виконати наступні дії: 1. У меню Вид вибрати команду Панели инструментов, а потім — команду Структура.

2. Виділити перший заголовок, який необхідно помістити в зміст.

3. На панелі інструментів Структура вибрати рівень структури, який вимагається зіставити з вибраним абзацом.

4. Для кожного заголовка, який вимагається включити в зміст, повторити кроки 2 і 3.

5. Клацнути місце вставки змісту.

6. У меню Вставка вибрати команду Ссылка, а потім — команду Оглавление и указатели.

7. Відкрити вкладку Оглавление.

8. Вибрати інші параметри змісту.

ЗАВДАННЯ 3:

20. Скласти зміст текстового документу. У меню Вид вибрати команду Панели инструментов, а потім - команду Структура. Виділити заголовок 1. На панелі інструментів Структура вибрати рівень структури Уровень 1.

21. Виділити підзаголовок 1.1. На панелі інструментів Структура вибрати рівень структури Уровень 2.

22. Виділити підзаголовок 1.2. На панелі інструментів Структура вибрати рівень структури Уровень 2.

23. Виділити підзаголовок 1.2.1. На панелі інструментів Структура вибрати рівень структури Уровень 3.

24. Аналогічні дії для заголовка і підзаголовків розділу 2.

25. Клацнути місце вставки змісту.

26. Набрати на клавіатурі заголовок Зміст і перейти на наступний рядок.

27. У меню Вставка вибрати команду Ссылка, а потім - команду

Оглавление и указатели.

28. Відкрити вкладку Оглавление.

29. У пункті Формати вибрати поточний формат Из шаблона.

30. У полі Указатель встановити прапорець в пункті

31. У пункті Заполнитель вибрати заповнення у вигляді пунктирної лінії.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ:

1. За допомогою якої комбінації клавіш можна перейти на початок документу?

2. За допомогою якої клавіші відкривається запускання перевірки правопису Word , команди Сервис/Правописание.

3. Призначення клавіші F1.

4. Скільки є способів виділення тексту та при натисканні яких клавіш діють ці способи?

5. Властивості функції «Сохранить как» та відмінність від функції «Сохранить»?