Главная Контакты В избранное
  • КУРСОВА РОБОТА З теорії та методики навчання історії в школі На тему: Використання історичних портретів видатних українських особистостей підчас вивчення теми “Київська Русь наприкінці Х-ХІ ст.”

    АвторАвтор: student  Опубликовано: 23-11-2020, 21:42  Комментариев: (0)

    КУРСОВА РОБОТА

    З теорії та методики навчання історії в школі

    На тему: Використання історичних портретів видатних українських особистостей підчас вивчення теми "Київська Русь наприкінці Х-ХІ ст.”

     

    ЗМІСТ

    ВСТУП..............................................................................................................3

    РОЗДІЛ І ВИКОРИСТАННЯ ІСТОРИЧНИХ ПОРТРЕТІВ ЯК МЕТОДИЧНА ПРОБЛЕМА……………………………...……………………………………..6

    1.1.Аналіз наукової літератури ......................................................................6

    1.2. Психолого-педагогічні можливості навчання історії у підлітковому віці.....................................................................................................................7

    1.3. Дидактичні умови використання історичних портретів видатних українських особистостей під час вивчення історії в 7класі.........................10

    Розділ ІІ. ДОСЛІДНИЦЬКА РОБОТА ЩОДО МЕТОДИКИ ВИКОРИСТАННЯ ІСТОРИЧНИХ ПОРТРЕТІВ ВИДАТНИХ УКРАЇНСЬКИХ ОСОБИСТОСТЕЙ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ ТЕМИ «КИЇВСЬКА РУСЬ наприкінці Х-ХІст.»..........................................................14

    2.1.Стан вивчення проблеми у шкільній практиці...........................................14

    2.2.Аналіз навчально-методичного комплексу для учнів 7 класу з Історії України.............................................................................................................15

    2.3.Методика використання історичних портретів видатних українських особистостей підчас вивчення теми "Київська Русь наприкінці Х-ХІ ст.”.........................................................................................................................18

    ВИСНОВКИ.........................................................................................................20

    СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.......................................................22

    ДОДАТКИ..........................................................................................................24

    ВСТУП

    Актуальність теми. Історію творять особистості. Саме з цього незаперечного твердження про розуміння історії кожного народу, кожного його періоду виходить сучасна історична освіта в Україні. Кожне покоління, кожна нація пишається своїми видатними людьми. Саме завдяки їм, висоті їхніх духовних і матеріальних звершень залишаються в історії ті народи, що цього гідні. Видатні особистості- немов камертон свого часу: вони задають тональність життя суспільства, повністю піднімають планку суспільних діянь і прагнень.

    Програми для загальноосвітніх навчальних закладів зорієнтовують навчання історії в школі на осмислення ролі особи в історії, відповідальності особистості за власні дії. Такий кількісний склад персоналій свідчить, що вивчення діяльності історичних діячів має важливе значення для шкільної історичної освіти. Історичний факт –це дійсна подія,що мала місце в історії,що має завжди наступними характеристиками:локалізованість в часі і просторі;об’єктивність;суб’єктивність і невичерпність.Від того як певний історичний трактують залежить створення історичного процесу.Тому ця проблема є актуальною і в наш час.

    В цілому місце і роль особи в історичному процесі або людини, є важливим методологічним питанням історичної науки. Закономірність і випадковість, причинність історичної події або явища, рушійні сили історичного розвитку, вплив особи на історичний процес і його межі, сенс історії – ось далеко неповний перелік питань, пов’язаних з цією проблемою.

    Значення досвіду полягає в тому, що використаннярізноманітних прийомів роботи допомагають учням глибше та повніше зрозуміти зміст і значення історичних подій, позитивно впливають на формування моральних якостей і громадянської позиції, сприяють розвитку уяви і творчих здібностей.

    Таким чином, вдумливе вивчення особистості видатного діяча сприятиме як більш глибокому пізнанню історії, так і посиленню позитивного педагогічного впливу на формування особистості учня. Плідність і якість цього впливу залежать від педагогічної майстерності вчителя. На уроках історії з вивчення історичних діячів використовую різноманітні форми і методи, застосування яких сприяє формуванню вміння характеризувати й оцінювати діяльність історичної особи.

    Мета дослідження - теоретично обґрунтувати використання історичних портретів на уроках історії під час вивчення теми «Київська Русь напр. Х-ХІ ст».

    Виходячи з мети,нами поставлені наступні завдання:

    1.Проаналізувати науково-педагогічну та методичнулітературу по проблемі дослідження.

    2.Визначити сутність і значення історичних постатей у навчанні

    3.Визначити психолого-педагогічні можливості використання історичних портретів під час вивчення теми «Київська Русь наприкінці Х-ХІ ст.»

    4.Розробити методику використання історичних портретів під час вивчення

    теми «Київська Русь наприкінці X-XI ст.»

    Об’єктомдослідження – використання історичних портретів в шкільній практиці

    Предметом є методика використання історичних постатей на уроках історії під час вивчення теми «Київська Русь напр. Х-ХІ ст.»

    Історіографія дослідження: В ході дослідження була опрацьована наукова літератури з даної проблеми із вікової психології, педагогіки, дидактики та методики викладання історії. Проблемою історичних постатей займалися: Венцева [6], Степанищев [21], Баханов[1].

    Методологічна основа курсової роботи ґрунтується на використанні історичних постатей на уроках історії та практики вчителів.

    Практичне значення-у формуванні в ній висновки можуть бути використані вчителем в практичній діяльності на уроках історії.

    Структура роботи- курсова робота склад зі вступу, двох розділів, висновків,списку використаних джерел і літератури,додатків.

    РОЗДІЛ 1

    ВИКОРИСТАННЯ ІСТОРИЧНИХ ПОРТРЕТІВ ЯК МЕТОДИЧНА

    ПРОБЛЕМА

    1.1.Аналіз наукової літератури

    Основні умови навчання в школі, які повинні виконуватися для оволодіння учнями знаннями, уміннями та навичками визначені в основних нормативно-правових актах про освіту таких,як закон України « Про освіту»,

    Концепція загальної та середньої освіти, «Державна національна програма» «Освіта» («Україна ХХІ ст.») [10,c.256].

    Шкільна історична освіта одним із завдань ставить: розуміння учнями історичних під різними кутами зору розуміти різницю між історичною подією та її інтерпретацією. А оволодіння способами розумових дій необхідних для розуміння минулого, осягнення сучасного та прогнозування майбутнього а саме; бачення зв’язків між історичними подіями та явищами,уміння оцінювати їх під різними кутами зору. Це вимагає формування в учнів критичного та логічного мислення.

    Суспільні та соціальні зміни, викликані бурхливим науково-технічним прогресом ,висвітлюють риси нового типу суспільства ,в якому на перший план висувається економіка обслуговування,де центральне місце посідають наука і освіта,а вчені та фахівці у певних галузях починають відігравати провідну роль у соціальній структурі. Теоретичні знання стають джерелами нововведень і формування політики,виробництва,а розподіл і використання інформації-основною галуззю діяльності суспільства. Метою навчання має бути не отримання знань як сукупності фактів,теорій та інше,а зміна особистості учня внаслідок самостійного учіння. Завдання школи-надання можливості розвитку,саморозвитку особистості сприяння пошуку власної індивідуальності ,самореалізації [2,c.5].

    Історія засвоюється учнями ефективно крізь призму особистості конкретної людини. Вивчення історичних постатей не тільки сприяє пізнанню історії,ай впливає на формування особистості учня. Плідність і якість цього впливу залежить від педагога. Проаналізувавши нову програму з історії для загальноосвітніх навчальних закладів можна зробити висновок, що вивчення діяльності історичних діячів є одним з пріоритетних завдань у шкільному курсі історії. Проблемою історичних постатей займалися методисти: Вєнцева [6], Степаніщев [21],Баханов [1],Пінчук [18]. Вони в своїх статтях вони пропонують методи і засоби використання історичних постатей на уроках історії, дають визначення історичному портрету . Зокрема методист Вєнцева зазначає один з аспектів складання історичних портретів-зокрема алгоритмічний [6,с.74]. Методист В.Г Карцов запропонував наступні дії:

    1.Учитель відкриває чи вивішує картину в той момент,коли по ходу пояснення підходить до опису зображеного на ній

    2.Дає учням якийсь час для сприйняття образу в цілому[15,с.54].

    Методист Вєнцева зазначає визначення. Історичного портрету-це зображення, портрет певного політичного діяча, його значення в історії [6].

    Вона підкреслює значення історичного портрету у навчанні історії. Вивчення історичних постатей не тільки сприяє пізнанню історії,а й впливає на формування особистості учня. Під час цієї роботи рекомендує застосовувати: семінар,екскурсія,самостійна робота,екскурсія. В своїй роботі вона зазначає вимоги до висвітлення історичних постатей: 1.Представляти кожну історичну особистість індивідуальністю з притаманним їй зовнішнім виглядом,підсилювальні компоненти, як особисте життя.2.Добирати для характеристик історичних осіб такий фактичний матеріал,який допомагає осмислити і підводити учнів до висновків. Методист Степанищев [21] зазначає визначення проблемного методу. використання історичних постатей. Зазначає аналізуючи біографію історичного діяча дитина, формує свою громадянську позицію.

    Пінчук у свій роботі дає визначення поняття історичного портрету Виходячи з теоретичного аналізу дефініцій, «історичними особами» або «історичними постатями» розуміємо людей з яскраво вираженою індивідуальністю, які зробили вагомий внесок, що призвів до значних зрушень у житті суспільства, внаслідок чого їх діяльність стала предметом спеціального вивчення історичної науки. Під поняттям «висвітлення історичних постатей у шкільних курсах історії» розуміємо фрагменти навчального матеріалу, що відповідають шкільній програмі й представлені у підручниках, посібниках та інших засобах навчання. Вони викладаються на уроці або опрацьовуються школярами під час виконання пізнавальних завдань. Методичні засади цього процесу охоплюють вимоги до відбору й конструювання змісту відповідних сюжетів навчального історичного матеріалу й підходи до відбору та застосування в процесі навчання цим сюжетам певних засобів і методів навчання. характеристика історичної постаті доповнена уривками з оригінальних документів, описів подій, боїв, зовнішності та рис характеру історичних постатей, які містяться в художній літературі та фільмах, що супроводжується показом портрета та інших ілюстрацій. Оповідання про історичну особу складається з таких прийомів, як «словесний малюнок», розповідь, сюжетне оповідання, картинне зображення, образна характеристика історичної постаті чи типового представника певної соціальної групи, прийом контрасту – протиставлення історичних особистостей; групова характеристика кількох осіб; демонстрація вчителем зразка розгорнутої оцінки видатної історичної постаті й обґрунтування цієї оцінки; завдання на виконання оцінних дій різної складності щодо видатної історичної особистості не лише за результатами її діяльності та значущістю цієї діяльності для соціальної групи, народу, країни, а й за її впливом на подальший хід подій, на інших людей, на нові покоління;

    поетапне навчання учнів прийомів розумової діяльності, пов’язаних з усвідомленим засвоєнням матеріалу про історичні постаті та їх оцінкою;

    підготовка учнями доповідей чи повідомлень про історичні постаті з використанням у якості засобів конкретизації історичних документів, творів художньої та мемуарної літератури, наочності (портретів, фотографій, ілюстрацій тощо).

     

    Отже, використання історичних портретів сприяє в учнів формування громадянської позиції. Це питання досліджено вченими методистами.

    1.2.Психолого-педагогічні можливості навчання історії

    На нашу думку, процес формування світосприйняття підлітків можна визначити в цілому як необхідну передумову для духовного зростання й творчої діяльності. Чималий вплив на розвиток дітей і підлітків робить середа, в якій вони живуть і навчаються (побуті , в шкільній обстановці) .

    На підлітковий вік припадає активний пізнавальний розвиток особистості. Розгортається він у малопомітних для дитини і тих,хто її оточує, формах. У продовж цього періоду триває розвиток мислення,пам’яті,формується цілісне усвідомлення того, що відбувається навколо,розширюються межі уяви,діапазон суджень. Розвиток мислення підлітка. Цей віковий період особливо плідний для розвитку абстрактного мислення. Матеріал,який засвоюють діти у школі, вимагає вищого,ніж у молодших школярів,рівня навчально-пізнавальної діяльності,водночас він спрямований на розвиток цієї діяльності. Учні повинні оволодіти системою наукових понять. У цьому віці виникає прагнення будувати життєві плани, що потребує гіпотетико-дедуктивного мислення,для якого властиві формальні операції.

    Розвиток пам’яті у підлітковому віці відбувається у напрямі її інтелектуалізації. Процес запам’ятовування зводиться до мислення ,встановлення логічних зв’язків між елементами інформації,яку необхіднозапям’ятати, а пригадування полягає у відтворенні матеріалу за цими зв’язками. Для підлітківпригадувати – значить мислити. У 12-14 років в учнів зростає обсяг уваги,тобто збільшується кількість об’єктів,на яких вони можуть зосереджуватися одночасно. Підлітки вже здатні змусити себе бути уважними навіть при виконанні нецікавих завдань,їх увагу привертають об’єкти, задані як наочно, так і уявно,мислено. Розподіл увагиполягає в одночасному виконанні кількохвидів діяльності,переключення її - у переході з одного об’єкта на інший. У зв’язку з ускладненням навчальної діяльності у підлітків виникає прагнення розвивати уважність, основні властивості своєї уваги, яка стає контрольованішою [ 24,с.222].

    Актуальність проблем виховання підростаючого покоління ні у кого не викликає сумнівів. Головними завданнями навчання історії в школі мають стати : патріотичне виховання учнів; розвиток почуття прекрасного, формування високих гуманістичних цінностей, умінь розуміти і цінувати пам'ятки історії,культури свого народу ,виховання громадянина-патріота. Краще використовувати в цих цілях можливості кожного навчального предмета , особливо історії та естетики , що мають велику пізнавальну і виховну силу.

    Формування в учнів історичних уявлень складна педагогічна задача. Дуже важливо в старших класах збагатити учнів уявленнями про минуле українського народу про визначних діячів. В останні роки в шкільній практиці з метою розвитку історичних суджень і поглиблення гуманістичних поглядів широко використовують такий методичний прийом , як ставлення до певної історичної постаті,складання пам’яток.

    Велике значення має ілюстрування на уроці історії засобами мистецтва (картини, кінофільми , магнітофонні записки ). На кожному уроці, є величезні можливості виховання громадянської позиції: задопомогою логіки доказів і міркувань, чіткою структурою уроку, виразністю мови вчителя, в оформленні наочних посібників. Успішному розвитку учнів сприяє уміння мислити образами , емоційно реагувати на людські цінності предметів і явищ навколишнього світу і т. д. Важливе значення має виховання у підлітків історичної - свідомості, уміння відстоювати свою позицію поваги до минулого свого народу. Ці якості тісно пов'язані з моральністю особистості учня.

    У 7-му класі починається дослідницькі уміння школярів. Семикласники вчаться аналізувати історичні процеси,виділяти причинно-наслідкові зв’язки,порівнювати різні процеси в різних країнах, узагальнювати та практично застосовувати знання набуті на попередніх уроках та в інших шкільних курсах.

    Орієнтація навчання, забезпечення можливостей його саморозкриття; орієнтація на активне освоєння людиною способів пізнавальної діяльності. Збільшує потребу в психологічних дослідженнях перехід на концентричну структуру утворення [16,c.145]. Пізнавальні особливості школярів 7 класу від них у найбільшому ступені залежить також вибір оптимальних форм, прийомів і засобів навчальної роботи, характер організації на занятті пізнавальної діяльності школярів, загальні й індивідуальні результати навчання. «Правильно застосовані прийоми й засоби навчання в змозі допомогти слабким учням краще розібратися в складному теоретичному матеріалі й повноцінно в міру своїх сил засвоїти його. Добре встигаючих учнів вони можуть організувати на перебудову й поглиблене осмислення теоретичного матеріалу, засвоєння його в незмінному або перетвореному вигляді або поставити їх перед необхідністю провести самостійний творчий пошук істотного, знайти й глибоко засвоїти його без значної допомоги вчителя» [8,c.258].

    Для учнів 7 класу можна задати таке завдання: Роздати учням стародавні знаряддя праці і попросити визначити їх вчитель не допомагає [13,c.17],скласти словесний опис історичного діяча. Це сприяє розвитку творчої уяви: реконструювати історичний факт по фрагменту археологічного пам'ятника, частини драматичної розмови, яскравій метафорі й т. п. [21,c.18].

    Отже, аналізуючи біографію історичного діяча , дитина вибирає позицію , доводить вірність своєї оцінки , вміння висловлювати свої думки правильним . Формувати свою громадянську позицію.

     

    1.3 Дидактичні умови використання історичних портретів видатних українських особистостей під час вивчення історії України у 7 класі

    Картини-портрети допомагають відтворити образи історичних діячів. Портрет - твір образотворчого мистецтва, що містить зображення певної людини чи групи людей (у живописі, скульптурі, графіці чи фотографії)124. Портрети можна вивчати з різних позицій. У першу чергу при вивченні портрета увага звертається на риси обличчя, що характеризують зображену на ньому людину як особистість. Поряд з розглядом анатомічних рис обличчя та їхньою розшифровкою велика увага звертається на одяг, нагороди, знаки відмінності, інтер'єр приміщення, в якому знаходиться людина тощо. Усе це коментується і дає можливість для змістовної характеристики зображеної особистості та її місця в історії,також застосовується образна характеристика. Наприклад модна зачитати дітям уривок з щоденника видатної особистості.

    Інколи при роботі з портретом однієї особи необхідно використати альтернативні зображення. Адже портрети писалися художниками, яким герої могли бути симпатичні, байдужні, неприємні, навіть ненависні. Крім того, багато портретів писалися за замовленням, отже, художники повинні були задовольняти капризи замовників (наприклад, так звані «парадні» портрети). Тому декілька портретів може дати більш об'єктивні уявлення про людину [14,c.58].

    На уроці різні типи картин використовуються з різними цілями: як вихідне джерело знань чи зорова опора в розповіді вчителя; як ілюстрування викладу чи розповіді з метою його закріплення, як джерело знань під час самостійної роботи чи дослідження учнів. Для розкриття якого-небудь процесу демонструється відразу кілька картин, наприклад, щоб показати зміни стилів архітектурних пам'ятників у різні періоди історії. Як правило, дослідження змісту нової для учнів картини посідає значне місце на уроці. Якою ж є послідовність роботи з картиною на уроці? Методист В.Г. Карцов запропонував наступні дії:

    1) учитель відкриває чи вивішує картину в той момент, коли по ходу пояснення підходить до опису зображеного на ній;

    2) дає учням якийсь час для сприйняття образу в цілому;

    3) починаючи розповідь, указує місце і час події;

    4) давши загальний опис обстановки, тла, на якому розгорнулася подія, зупиняється на головному;

    5) виявляє деталі і елементи;

    6) по закінченні робить загальний висновок, вказує істотні ознаки явища.

    Приблизно за таким планом можливо будувати опис у ході бесіди за змістом будь-якої типологічної картини. Можливе проведення конкурсу «Чи знаєш ти історичних діячів?». Завдання може бути таке: дізнатися про історичного діяча за портретом без підпису і розповісти про його діяльність або за портретами двох історичних діячів (без підпису) визначити, кому з них належить висловлення, що наводиться, взяте з підручника. Ще завдання може бути таким: на основі фрагмента художнього тексту визначити, про якого діяча йде мова, розповісти про його роль в історії, знайти його портрет серед заздалегідь підготовлених [15,c.54].

    Методисти І. Гиттис, В. Вернадський, описують різні прийоми роботи з картиною. Вчитель показує картину, а учні називають усе, що на ній зображене; дають опис окремих елементів і картини в цілому; придумують для діючих осіб слова й інсценують окремі сюжети картини; намагаються представити, що було раніше чи пізніше того моменту, що зображений на картині.

    Як правильно створити історичний портрет:

    1. Опишіть історичні обставини, в яких діяла ця людина.

    2. Згадайте, коли і де, в якій країні, в якій сім'ї вона народилася?

    3. Опишіть її зовнішність, риси характеру. Які з них вам подобаються, які ні? Чому?

    4. Встановіть, які завдання ставив цей діяч перед собою і своїми прихильниками.

    5. Назвіть найбільш відомі його справи.

    6. Подумайте, інтересам якого класу, яким верствам населення служив?

    7.Оцініть його діяльність: як полководця; як дипломата; як державного діяча. Чи немає в них протиріч?

    8. Зробіть висновок, використовуючи висловлювання відомих істориків.

    Засоби становлять основу методів використання історичних постатей. Пометун О.І дає визначення поняття «метод шкільного навчання» - це способи за допомогою яких на основі глибокої розумової діяльності вчитель викладає, а учні засвоюють і застосовують на практиці наукові знання,різноманітні навички,розвивати творчі здібності. Відповідно розрізняють активні і пасивні методи навчання історії. . Одним з ефективних методів є проблемний метод. Проблемний метод використання історичних постатей за А.С. Степанищевим. Проблемний метод-це сукупність дій прийомів,поставлених на вирішення тих чи інших питань,проблемного характеру. Використання проблемного методу навчання призводить до засвоєнню нових термінів :

    Постановка питання наприклад:

    - Коли княгиня Ольга була канонізована православною церквою ?

    - чому коли вона спалила древлян її все одно визнано святою? [19,с.160]

    При використанні такого методу цепригадування матеріалу, розмірковування, логічне мислення. Вивчення історичних постатей за алгоритмом. Вони можуть зображуватися у вигляді схем на уроці .

    Перший варіант. Учитель не говорить ім’я особистості. Потім тут доповнює про історичну постать і в кінці уроку. Він за допомогою цитат відомих людей характеризує постать. Оцінка особистості з політичного портрету. Складання таблиці викликає дискусії,сприяє кращому засвоєнню необхідного матеріалу [18.с.72,73].

    Отже, можна зробити висновок : проблема висвітлення історичних постатей у шкільних курсах історії почала розглядатись у методичній літературі. Основним завданням учителя є сприяння активізації пізнавальної активності учнів,створення умов для їх самонавчання, а не пасивне підкорення вимогам вчителя. Метою навчання має бути не отримання знань,а зміна особистості учня внаслідок самостійного учіння. Завдання школи-надання можливості розвитку,саморозвитку особистості сприяння пошуку власної індивідуальності ,самореалізації.

    Вивчення історичних постатей не тільки сприяє пізнанню історії,ай впливає на формування особистості учня. Плідність і якість цього впливу залежить від педагога.

     

    РОЗДІЛ 2

    ДОСЛІДНИЦЬКА РОБОТА ЩОДО МЕТОДИКИ ВИКОРИСТАННЯ ІСТОРИЧНИХ ПОРТРЕТІВ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ ТЕМИ

    «КИЇВСЬКА РУСЬ НАПРИКІНЦІХ-ХІ ст.»

    2.1 Стан вивчення проблеми у шкільній практиці

    Вивчення історичного матеріалу зобов'язує вчителя до посиленої підготовки мовної характеристики історичних подій. Разом із тим розвитку мислення і творчості учнів сприяють такі форми роботи, як екскурсії до музеїв, знайомство з історичними пам'ятками; організація шкільної художньої виставки, підготовка тематичних вечорів.

    На уроках історії слід підкреслити,що форми проведення навчальних занять не тільки урізноманітнюють навчальний процес,але й викликають в учнів задоволення від власне діяльності ,як наприклад вивченя біографій конкретного політичного діяча. Створення на уроці атмосфери зацікавленості сприяє кращому засвоєнню знань,допомагає орієнтуватися в історичній хронології [24,c.6]. Методичні засади цього процесу охоплюють вимоги до відбору й конструювання до відбору та застосування в процесі навчання цим сюжетом певних засобів і методів навчання [5,c.56].

    У методах і прийомах навчання,застосовуваних у процесі висвітлення історичних постатей на уроках історії ,як основні тенденції можна визначити поступовий перехід від повністю репродуктивного навчання до елементів активної пізнавальної діяльності.

    Зміст сюжетів з висвітлення історичних постатей у шкільних курсах історії має відповідати таким вимогам:

    - містити життєпис цієї людини сукупність діяльності особи загальний контекст ,у якому відбувалась її діяльність ідейно-соціальні,культурницькі та інші значення історичних постатей.

    - представляти історичну особистість індивідуальністю з властивими їй компонентами,як особисте життя ,сімейне життя.

    Серед ефективних методів і прийомів викладання історії визначимо такі:

    Характеристика історичної постаті доповнена уривками документів,описів подій,боїв ,зовнішності та рис характеру історичних постатей які містяться в художній літературі [15,c.34].

    - драматизація інсценізація текст з підручника чи документа де містяться діалоги історичних осіб складання учнямиісторичних портретів.

    - постановка проблемних та дискусійних питань,які дадуть підліткам можливість висловити різні погляди в оцінці історичної постаті

    - підготовка учнями доповідей чи повідомлень про історичні постаті з використанням у якості конкретики історичні документи ,з творів мемуарної літератури. учителям рекомендується , знайомлячи учнів з історичною особистістю, показувати її на тлі епохи, в яку вона жила та діяла, підводити їх до розуміння того, що кожна особистість є представником свого часу, свого народу, є частиною сучасного їй суспільства.

    Аналіз науково-методичної літератури за даною темою засвідчує, що на сучасному етапі розвитку вітчизняної методичної науки вчені та методисти:

    Н.Вєнцева, О.Пометун,К.О Баханов, В.Комаров. У своїх наукових працях та методичних рекомендаціях порушують питання вивчення історичних постатей. Виявлено, що для підвищення ефективності вивчення історичного матеріалу з учнями 7 класів на уроках історії розроблені різні методичні підходи: розвиток предметних компетентностей учнів та використання інтерактивних методів навчання (О.Пометун, К.Баханов, В.Власов, А.Приходько), застосування дискусійних методів (Н.Вєнцева), широке використання історичних джерел та творів художньої літератури (Ю.Малієнко, І.Коляда, М.Виговський, Н.Загребельна), дидактичні та інтелектуальні ігри (О.Кожемяка, О.Мокрогуз, О.Охредько), нетрадиційні форми навчання (Я.Камбалова, Т.Михайлів, Е.Андріїв) використання відео та мультимедійних матеріалів (В.Дрібниця, О.Худобець) та ін. Останнім часом вченими та методистами розроблено методичні комплекси з історії України для 5-8 класів, які значною мірою допомагають вчителям навчати учнів історії в школі. Серед них особливо вирізняється комплекс методиста В.Власова, який включає: підручник, робочий зошит, завдання для тематичного оцінювання. Як свідчить досвід, досить складною методичною проблемою є розвиток уміння учнів складати характеристику, опис, пояснення вчителя та застосуванні наочних засобів навчання. Початковою основою для складання характеристики пам’ятки є її сприймання учнями.

    В 7 класі на уроках історії вони знайомляться з історією свого народу визначних діячів,що впливає на їх громадську думку ,тому що в їхньому віці в загальній структурі мислення важливу роль продовжує відігравати образне,логічне мислення [4.c.350].

    Отже, історичні портрети допомагають учням засвоїти художні моральний досвід суспільства, зрозуміти мотиви моральної поведінки людей в кожній конкретній ситуації, спонукають їх мислити формувати свою власну думку разом з політичними діячами . Учні відчувають такі почуття як любов, дивування красою героїчних вчинків, служіння своїй Батьківщині та обов’язок захистити її від ворогів, повага до праці творчих здобутків своїх предків, гордість за історичне минуле народу та його постійне прагнення до свободи та самовдосконалення.

     

    2.2. Аналіз навчально-методичного комплексу для учнів 7-го класу з історії України

    Навчально-методичний комплекс складається з таких компонентів, як підручник, хрестоматія, атлас, робочі зошити, книги для читання, дидактичні матеріали, наочні засоби навчання, збірники тестів для перевірки знань учнів з певного навчального курсу для конкретного класу [20, с. 131].

    Далі ми проаналізуємо навчально-методичний комплекс для учнів 7 класу з історії України.

    Свідерський Ю.Ю. Історія України: підруч. для 7 кл. загальноосвіт. навч. закл.: рівень стандарту, академічний рівень / Ю.Ю. Свідерський, Ладиченко Т.В., Романишин Н.Ю. — К.: Грамота, 2007. — 272 с.: іл., карти[21].

    Підручник містить навчальний матеріал з історії нашої Батьківщини, починаючи від середини І тисячоліття і до кінця ХV століття. Основний навчальний матеріал поданий згідно із чинною програмою Міністерства освіти і науки з історії України. Матеріал супроводжується рубриками «Історичні цікавинки», «Історичні джерела», у яких наведені дані про давньоруські міста, історичні особи. Глибше осягнути багатовікову історію нашої держави допоможуть уривки з історичних документів, численні ілюстрації, карти, схеми. Запитання та завдання, зорієнтовані на вікові особливості семикласників, а отже, сприятимуть ґрунтовному засвоєнню навчального матеріалу.

    Гісем О.В. Історія України. 7-9 класи: Наочний довідник/ О.В. Гісем, ., Мартинюк О.О., Трухан О.Ф. - Харків: Веста, 2007. — 176 с.[4]

    Структура і зміст посібника повною мірою відповідають вимогам чинної навчальної програми зі шкільного курсу історії України. Навчальний матеріал згруповано за програмними темами і подано у наочній формі, тобто у вигляді таблиць, схем, діаграм тощо.

    Автори свідомо уникли методичних порад щодо практичного використання посібника. Структурно-змістовна простота і повнота зумовлюють необмеженість можливостей як самостійного опрацьовування учнями наведеного матеріалу, так і роботи під керівництвом учителя. Такий підхід, на думку авторів-практиків, сприятиме ефективній реалізації навчально-виховних завдань.

    Власов В. С. Робочий зошит з історії України 7 клас/ В.С. Власов. – Харків:Ранок, 2013. – 48 с [9]. Зошит тематично-діагностичних вправ призначений для контролю предметних компетенцій учнів: хронологічних, просторових, інформаційних, аксіологічних, мовленнєвих, формування яких передбачене навчальною програмою з історії для 11-річної школи. Зошит відповідає чинним підручникам і реалізує засади компетентнісно-орієнтованого навчання історії. Містить завдання для всіх етапів уроку – від сприйняття й осмислення учнями нового матеріалу до узагальнення й систематизації навчальних досягнень, а також самостійної роботи вдома.

    Трубчанінов С.В., Винокур І.С. Історія України. Навчальний посібник для 7 класу середніх загальноосвітніх шкіл. — Кам'янець-Подільський: «Оіюм», 2008. — 89 с [25]. В основу даного видання покладено навчальний посібник для учнів спеціалізованих класів загальноосвітніх шкіл та гімназій і ліцеїв гуманітарного профілю, який визнано одним з кращих серед поданих на конкурс.

    Кожен параграф розбитий в середньому на 3-4 пункти, які займають лише одну сторінку. Курсивом в тексті виділено важливі поняття або незнайомі терміни, пояснення яких подано в дужках. Історія, як і кожна інша наука, має свою термінологію. Перевірте себе, чи вірно вимовляєте нові імена та історичні терміни.

    Запитання та завдання до параграфів допоможуть учням перевірити, чи зрозумів він текст, чи вміє пов'язати ілюстрації з текстом та аналізувати історичні події, вірно використовувати поняття.

    Харківська Н.І. Історія України. 6-9 класи. Карти. Схеми. Таблиці. Словник-довідник/ Н.І. Харківська: Навч. посібник. — Х.: Основа, 2007. — 112 с. — (Серія: Експрес-підготовка.). [27]

    Посібник містить карти з основних питань курсу, опорні схеми, узагальнюючі та синхронізовані таблиці, універсальний словник понять, термінів, подій, персоналій. Перевагою посібника є його простота, чітка структурованість змісту. Матеріали подані в зручній і доступній формі, що допоможе учням швидко й легко повторити, закріпити й систематизувати знання курсу. Кагітіна Н. А. Історія України. 7 клас / Н. А. Кагітіна, О. П. Мокрогуз. — Х. : Вид. група «Ос нова», 2009. — 72 c. — (Серія «Мій конспект») [16]. Видання «Мій конспект» — це нова серія посібників, які ставлять на меті надати допомогу вчителеві при підготовці до уроку.

    Автори пропонують базову основу, використовуючи яку кожен вчитель може створити свій власний конспект уроку. Посібник розрахований на вчителів, методистів і студентів вищих педагогічних навчальних закладів.

    Атлас з історії України. 7 клас - К.: Інститут передових технологій, 2012. — 27 с [1]. Атлас, розрахований на розвиток просторових вмінь учнів, а також малюнки, що присутні в атласі несуть для учнів 7 класу розвиток естетичної культури учнів.

    Отже, навчально-методичний комплекс з історії України для учнів 7 класу, має всі ключові засади для розвитку естетичного виховання в процесі навчання історії.

    2.3 Методика використання історичних портретів видатних українських особистостей під час вивчення теми київська Русь наприкінці Х-ХІ ст. у 7 класі

    Опрацювавши літературу з проблеми дослідження, вивчивши науковий добірок психологів, педагогів та методистів з історії, а також розглянувши нормативно-правову базу середньої освіти, нами був розроблений конспект уроку з теми «Культура Київської Русі наприкінці Х ст. — у першій половині ХІст.», який на практиці показує, які педагогічні умови естетичного виховання семикласників.

    Тема 2. Київська Русь наприкінці Х — у першій половині ХІ ст

    Урок № 9 . Київська Русь за часів князя Ярослава Мудрого

    Мета:

    - навчальна: ознайомити учнів з умовами приходу до влади Ярослава Мудрого, зі змінами, що відбулися в Київській державі за часів його правління, дати оцінку діяльності князя для розвитку Давньоруської держави.

    - розвивальна: формувати вміння працювати самостійно з текстом, критично мислити, аналізувати, висловлювати власну думку.

    - виховна: виховувати почуття патріотизму, зацікавленість історією власного народу.

    Тип уроку: комбінований.

    Обладнання: Свідерський Ю. Ю, Ладиченко Т. В, Романишин н. Ю. Історія України: підруч. для 7 кл. — К.: Грамота, 2007; атлас «Історія України. 7 клас», ілюстрації до теми.

    Поняття: «міжусобна війна», «руська правда», «дуумвірат».

    Очікувані результати:

    Після цього уроку учні зможуть:

    - характеризувати політику Ярослава Мудрого

    - визначити значення політики Ярослава Мудрого

    - характеризувати Руську правду

    І. Організаційна частина уроку

    ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

    ІІІ. Вивчення нового матеріалу

    План уроку

    1.Перший дуумвірат

    2.Прихід до влади Ярослава Мудрого

    3. Політика Ярослава Мудрого

    IV. Закріплення нових знань учнів.

    V. Домашнє завдання

    Хід уроку

    Діяльність вчителя

    Передбачена діяльність учнів

    І. Організаційна частина уроку

    ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

    Тема уроку записана на дошці. Учитель сприяє самостійному

    цілепокладанню учнів. Завдання

    • Поставте запитання до теми уроку. Запишіть у зошити.

    Учитель записує пропозиції школярів. Учитель наголошує, що

    дати відповіді на поставлені запитання є завданням уроку. Зроблені

    записи доцільно зберегти до кінця уроку для підбиття підсумків.

    ІІІ. Актуалізація опорних знань

     

    Запитання й завдання

    1. Які події передували приходу до влади князя Володимира?

    2. Чим була викликана міжусобна боротьба між синами Святослава?

    3. Як на вашу думку, чому розпочалися міжусобиці князів по смерті Володимира?

    IV. Вивчення нового матеріалу

    Коментоване читання

    У ч и т е л ь. Перевірте правильність висловлених вами припущень, прочитавши відповідний текст у підручнику (С. 68–69).

     

     

     

     

     

    Робота по групах

    Поділити клас на три групи.

    • 1-а група. Скласти тези виступу з теми «Розбудова Києва» (С. 70–

    73 підручника).

    • 2-а група. Скласти тези виступу з теми «Церковне та культурно-освітнє життя» (С. 70–73 підручника).

    • 3-я група. Скласти тези виступу з теми «Руська Правда». (С. 74–

    75, п. 3 підручника).

    Робота з історичним документом

    «І було печенігів безліч. Ярослав же виступив із города, зготував

    дружину до битви. І поставив варягів посередині, а з правого краю киян, а на лівому крилі - новгородців. І стали перед городом. А печеніги почали наступати. І зійшлися на місці, де нині собор Святої Софії - митрополія Руська. А тоді було там поле за городом. І була

    січ люта. І ледве здолав надвечір Ярослав. Побігли печеніги врізнобіч, і не знали - куди біжать…»

    1. Про яку подію написав літописець?

    2. Як ця битва характеризує князя Ярослава?

    3. Яке значення мала ця перемога?

    V. Закріплення нового матеріалу

    Усне тестування

    Дайте відповідь «так» або «ні» на запитання про Київ часів Ярослава Мудрого.

    1. Частину Києва обнесли високими валами (Ярославовими) для

    захисту від нападників.

    2. Головний парадний в’їзд до Києва називався Золоті ворота, як

    у Константинополі.

    3. Золоті ворота були повністю вкриті золотом.

    4. Збудовано головний храм Київської Русі — Софіївський собор.

    5. Храм Святої Софії було названо на честь дочки Ярослава Мудрого.

    6. Збудовано Десятинну церкву.

    7. Територія Києва збільшилася в декілька разів.

    Відповіді: 1. Так. 2. Так. 3. Ні. 4. Так. 5. Ні. 6. Ні. 7. Так.

     

     

     

    VI. Домашнє завдання

    Опрацювати матеріал підручника (Свідерський Ю. Ю., Ладичен-

    ко Т. В., Романишин Н. Ю. Історія України: Підруч. для 7 кл. — К.:

    Грамота, 2007. — § 7), відповідати на запитання на С. 77.

     

    Записують завдання в зошити

    Виконують завдання поставлені вчителем.

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

    Відповідають на питання

     

     

    Запитання

    1. Кого з братів звинувачують у початку міжусобних війн?

    2. Чому літопис звинувачує в міжусобиці саме Святополка?

    3. Літописець зазначив, що в 1026 р. «розділили по Дніпру Руську

    землю: Ярослав узяв цю сторону, а Мстислав — ту. І стали жити

    мирно і в братолюбстві, і припинилися усобиці, і смути, і настала

    тиша велика в землі Руській».

    1) Про які події йдеться в літописі?

    2) Співправління Мстислава та Ярослава називають дуумвіра-

    том. Дайте визначення цього терміна.

    3) Коли Ярослав став одноосібним правителем Русі?

     

     

     

     

    Працюють в групах. Працюють з підручником,удосконалюють навички роботи з друкованими джерелами.

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

    Відповідають на запитання,складають пам’ятку -портрет Ярослава Мудрого.

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

    Записують домашнє завдання.

    Отже, для забезпечення ефективності використання історичних постатей в процесі навчання історії необхідні такі педагогічні умови:

    - створення в класі історичної атмосфери;

    - звернення у виховній роботі з учнями до народних традицій та обрядів;

    - широке залучення учнів до самодіяльності, що несуть історичний матеріал , участі у конкурсах та олімпіадах історичного характеру ;

    - взаємодія школи, сім'ї, позашкільних закладів, закладів культури, засобів масової інформації то

    ВИСНОВКИ

    Таким чином, підбиваючи підсумки проведеного дослідження можемо зробити наступні висновки:

    1.Проаналізовано наукову педагогічну та методичну літературу з проблеми дослідження, що дає підстави констатувати, що на сучасному етапі розвитку вітчизняної методичної науки досить актуальною та складною методичною проблемою є вивчення історичних постатей для учнівпідліткового віку. Особливе місце тут належить знайомству школярів з біографіями та мистецтва.

    2.Визначено поняття історичних портретів,їх значення в навчанні історії.

    3.При дослідженні та аналізі психолого-педагогічних умов використання історичних портретів виховання учнів основної школи в процесі навчання історії , засвідчило, щодо аналізу науково-методичної літератури та досвід провідних сучасний вчених і методистів, вчителів, ефективне вивчення даного матеріалу можливе тільки за відповідних методичних умов:

    -ретельній підготовці вчителя та учнів до занять;

    -застосуванні інноваційних технологій та інтерактивних методів навчання;

    -використанні різних видів наочності та комп’ютерних технологій;

    -врахуванні вікових та психологічних особливостей учнів;

    -вдалому виборі форми та виду проведення занять;

    -Бо саме історичні твори ,біографії політичних діячів допомагають учням засвоїти через образи моральний досвід суспільства, зрозуміти мотиви моральної поведінки людей в кожній конкретній ситуації, спонукають їх співпереживати висловлювати позицію . Учні відчувають такі почуття як любов, дивування красою героїчних вчинків, служіння своїй Батьківщині та обов’язок захистити її від ворогів, повага до праці творчих здобутків своїх предків, гордість за історичне минуле народу та його постійне прагнення до свободи та самовдосконалення.

    4.Розроблено методику уроку використання історичних постатей під час вивчення теми «Київська держава наприкінці Х – першій половині ХІ століть» та проаналізовано навчально-методичний комплекс, який складається з таких компонентів, як підручник, хрестоматія, атлас, робочі зошити, книги для читання, дидактичні матеріали,наочні засоби навчання, збірники тестів для перевірки знань учнів з Історії України 7 класу, і має всі ключові засади для використання історичних портретів в процесі навчання історії.Отже,згідно поставленої мети і завдань дослідження, робота виконана.

    СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

    1.Баханов К.О. Інноваційні системи технології та моделі навчання історії в школі. Монографія // . Константин Олексійович Баханов — Запоріжжя: Просвіта, 2000. — 160с.

    2.Баханов К.О.Дослідницька робота учнів на уроках історії.-Х.:Вид.група «Основа» 2004-380cт.

    3.Баханов К.О. Лабораторно-практичні роботи з історії України(методичний посібник для вчителів) –К.:Генеза, 1996.—208с.

    4.Вєнцева Н.О. Дискусійні методи на уроках історії України: 7-8 класи/.—Х "Основа”,2007—128с.

    5.Вєнцева Н.О.Вивчення історичних постатей на уроках історії України в 7 класі .-Х:Вид.група «Основа»2010-127

    8.Власов В.С. Історія України: 7 кл.: підруч. для загальноосвіт. навч. закл. / В.С.Власов. – К.: Генеза, 2008. – 304 с.: іл., карти.

    9.Власов В. С. Робочий зошит з історії України 7 клас/ В.С. Власов. – Харків:Ранок, 2013. – 48 с.[2]

    10. Гісем О.В. Історія України. 7-9 класи: Наочний довідник / О.В. Гісем, ., Мартинюк О.О., Трухан О.Ф. - Харків: Веста, 2007. — 176 с.

    11.Концепція загальної та середньої освіти, Державна національна програма «Освіта» («Україна ХХІ ст.»)

    13. Джерело Лисенко Лідія Григорівна, вчитель історії та суспільствознавства, вчитель вищої категорії НВК "Кілійська ЗОШ І-ІІІ ступенів-гімназія" Кілійського району Одеської області.

    14.Дяченко Н.П. «Формування національної ідеї на уроках історії України» // історія в середніх і вищих навчальних закладах -2005.-№3 с.20.

    15. Ілюстрована енциклопедія історії України(від найдавнішого часу до кінцяXVIIIст./ Авт. тексту О. Кочерук. – Спалах ЛТД,1998.—216с.

    16.Історія України/В.Ф.Верстюк,О.В.Гарань,О.І.Гужій та ін. Під ред. В. А.Сломія – К.,Альтернативи,1997.—460с.

    17.Кметь «Використання пізнавальних завдань і задач у пошуково-дослідницькій діяльності//історія та правознавство -2007 №14.-С16-20.

    18.Комаров В. Деякі актуальні питання розвитку методики навчання історії як науки (методологічний аспект) В.Комаров //історія в школах України.-2000-№4-С.23-28.

    19.Марочко Н. «Активізація пізнавальної діяльності учнів шляхом розвитку критичного мислення Н.Марочко //історія України -2010.-45.с:18-20с.

    20. Пінчук А.С. Методичні засади висвітлення історичних постатей у шкільних курсах історії.

    21.Пометун О. Методика навчання історії в школі / О.І. Пометун, Г.О. Фрейман. - К.: Генеза, 2006. - 328 с.

    22.Пометун О.Фрейман Г. Пізнавальні уміння як компонент змісту шкільної історичної освіти// історія в школі-2006.-№6-с.20

    23.Ржепецький Л.А «Формування національноїсамосвідомості на уроках історії України//історія та правознавство.-2005-№19-21 с.3-6.

    24.Савчин М.В. Вікова психологія: навч.посіб.-2-ге вид.,стереотип./ М.В савчин – К.: Академвидав, 2009.- 360 с.

    25.Свідерський Ю.Ю. Історія України: підруч. для 7 кл. загальноосвіт. навч. закл.: рівень стандарту, академічний рівень / Ю.Ю. Свідерський, Ладиченко Т.В., Романишин Н.Ю. — К.: Грамота, 2007. — 272 с.: іл., карти.

    26.Степанищев А.Т.Методика преподавания в школе/А. Т.Степанищев :В 2 ч.-гуманіт.вид центр владос,2002.Ч 1304 с.ил.

    27.http://valyakodola.ucoz.ru/publ/mojim_uchnjam/konsultaciji_po_pidgotovci_do_urokiv/jak_sklasti_istorichnij_portret_osobistosti/58-1-0-272.

    28.Cтепанищев. А. Т.Методика преподавания истории,:В 2 ч.-М.:Гуманітар.вид.центр.Владос,2002.-Ч2-208 с.:ил.

    29.Трубчанінов С.В., Винокур І.С. Історія України./ С.В Трубчанинов, І.С.Винокур 7 класу середніх загальноосвітніх шкіл. — Кам'янець-Подільський: Оіюм, 2008. — 89 с

    30.Усі уроки до курсу «Історія України».7 клас/Упоряд.Н.І.Харківська.-Х.:Вид. «Основа»,2007.-272 с.

    31.http://alref/com/ua/skachaty/Diagnostikapiznaval-nihmojlivosteiyuchnivunavchanniistoriyi/5

    ДОДАТКИ

    Додаток А

    Клас :7

    Курс:Історія України

    Тема:Становище держави з центром у Києві.

    Урок №3.Держава з центром у Києві

    Мета:начальна-навчити виявляти закономірності утворення держави у східних слов’ян ,охарактеризувати діяльність перших київських князів

    Розвивальна-розвивати вміння знаходити причинно-наслідкові зв’язки .

    Виховна-виховувати в учнях громадсько-патріотичні почуття.

    Тип уроку:комбінований

    Міжпредметні зв’язки:історія ,географія,література

    Основні поняття: «цивілізація, держава, соціально-економічні відносини, політика» .

    Обладнання: карта «Київська Русь ІХ-ХІ ст.», ілюстрації з літописів , фрагменти літопису «Повість минулих літ»

    Очікувані результати:

    Після уроку учні зможуть:

    -визначати хронологічні межі правління перших київських князів

    -характеризувати внутрішню та зовнішню політику

    -визначити наслідки походів проти Візантії

    -звідки походить назва Русь.

    Хід уроку

    Діяльність вчителя

    Передбачена діяльність учнів

    І.Організаційний момент

    ІІ.Актуалізація опорних знань

    На дошці записати проблемні завдання:

    а)Чи можна Русь ІХ ст. вважати цивілізацією?

    ІІІ.Мотивація

    Матеріал, який ми будемо вивчати є важливий тим,що люди,про яких ми будемо говорити,доклали багато зусиль,щоб зберегти державність в україні.

    ІV.Вивчення нового матеріалу

    План уроку

    1.Утворення держави з центром в Києві

    2.Військові походи київських князів на Візантію.

    3.Традиції державотворення на території України в ІХ ст.

    1.Процес об’єднання слов’янських князівств у єдину державу прискорювало ускладнення зовнішньополітичної ситуації,зумовлене Великим переселенням народів.

    Хвилями накочувалися кочовики,великого лиха завдали авари,хозари.Дляборотьби із навалою

    окремі князівства об’єднувалися.УVIII-на початку ІХст.складаються державні об’єднання у східних словян.На території України виникає держава з центром у Києві,яка робить перші кроки на міжнародній арені.

    2.Головною зовнішньополітичною акцією Аскольда були Візантійські походи.Після чергового походу був укладений договір ,одним із реальних наслідків якого стало хрещення правлячої верхівки у Києві.Це мало великий вплив на подальший розвиток внутрішнього життя словянського суспільства на Подніпров’ї.

    V.Узагальнення та систематизація

    Перші київські князі:Аскольд,Дір,Олег,Ігор-зміцнили свою державу,об’єднавши окремі князівства східних слов’ян,посилили її військову могутність,домоглися міжнародного визнання.Утворення у ІХ ст.Київської держави мало велике значення.Так,східнослов’янські племена об’єдналися в межах однієї держави.Цим було закладено традиції державотворення на території України,що дало потужний імпульс розвиткові української народності та її культури.

    VI.Домашнєзавдання

    1.Опрацювати матеріал підручник В.С.Власова.

    2.Підготувати розповідь про теорії походження назви «Русь».

    3.Порівняти внутрішню політику київських князів за допомогою таблиці.

     

     

     

     

    Висловлюють свої твердження на тему.

     

     

     

     

     

     

    Переглядають історичну карту.

    Складають термінологічний словник і

    памятку історичних портретів.

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

    Записують які князівства утворилися

     

     

     

     

     

     

    Записують визначні події взошит :

    -Схему походів Аскольда

    -Схему прихід до влади київських князів.

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

    Записують домашнє завдання

    Додаток Б

    Клас :7

    Курс:Історія України

    Тема:Становище у Київській Русі за часів правління Ярославичів

    Урок №14.Київська держава за Ярославичів

    Мета :

    - навчальна-навчити визначати причини занепаду Київської держави за Ярославичів ;розвивати навички роботи з джерелами .

    - розвивальна–удосконалювати навички роботи в групах.

    - виховна-виховувати почуття шанобливого ставлення до історичного минулого свого народу.

    Тип уроку: засвоєння нових знань,вмінь.

    Міжпредметні зв’язки:історія ,географія

    Основні дати:1060 р., 1068р., 1097р. , 1113-1125р.

    Основні поняття: уділ, вотчина, турки, половці.

    Обладнання: Лях Р., ТеміроваН. Історія України /підручник 7 клас, ГрушевськийМ. Ілюстрована історія України.-К.,1992.-с.92-104.

    Очікувані результати:

    Після цього учні зможуть:

    -дати оцінку діяльності Ярославичу та Володимиру Мономаху;

    -визначити причини занепаду Київської держави

    Хід Уроку

    Діяльність вчителя

    Передбачена діяльність учнів

    І.Організаційний момент

    ІІ.Актуалізація опорних знань

    Повторення основних дат,персоналії

    988р.,1019 р.,1036 р.,882.,уділ,закуп закон.

    Внутрішня політика Володимира Великого.

    Внутрішня політика Ярослава Мудрого

    ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

    Ярослав Володимирович був справді видатним державним діячем,мудрим політиком,полководцем ,його заслужено прозвали Мудрим. При цьому Мудрий суворо наказав синам жити в злагоді,мирі,шанувати один одного,боротися проти ворогів.

    Пригадайте ,який порядок успадкування був у Київській державі. Які це могло мати наслідки?

    IV.Вивчення нового матеріалу:

    План уроку

    1.політика Ярославичів після Ярослава Мудрого

    2.Причини занепаду Київської Русі

    3.розпад тріумвірату

    Для подальшої роботи учитель ділить клас на 2 групи

    Завдання групі 1

    1.Чи мав Ізяслав Ярославович авторитет в ролі старшого князя . Доведіть думку.

    2.Чому в Києві відбулося повстання проти Ізяслава?

    Завдання групі 2

    Чому загострювалися суперечності між старшими Ярославичами?

    Чому розпався тріумвірат і які це мало наслідки?

    Які рішення було прийнято на з’їзді у Любечі?

    Учням дається на завдання 6-7,хвилин

    Отже,ми спробували проаналізувати основні тенденції політичного розвитку Київської Русі після смерті Ярослава Мудрого,проаналізували державну діяльність Ярославичів.

    V. Підсумки уроку

    Здійснюється взаємооцінювання

    VI. Домашнє завдання

    Повторити тему ,підготуватися до письмового оцінювання.

     

    Відповідають на питання. Згадують дати і персоналії.

     

     

     

     

     

     

     

     

    Відповідають на питання.

     

     

     

     

     

     

     

     

     

    Відповідають на питання. Висловлюють власну думку

    Встановлюють власну позицію

     

     

     

     

     

    Складають пам’ятку. Повідомляють про результати своїх досліджень.

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

    Складають політичний портрет особистості

     

     

     

     

     

     

     

    Намагаються об’єктивно оцінити своїх однокласників

     

    скачать dle 10.6фильмы бесплатно